Зоозахист. Георгій Липський
Яким він був? Яким я його знаю? Яким ми його пам'ятаємо?
У своїй першій статті із серії «Зоозахист» я наголошував, що прикладом найдостойнішої людини для мене є Георгій Липський.
Георгій був справжнім зоозахисником, саме таким, яким я собі уявляю ідеального зоозахисника. Потужним двигуном його активної діяльності на цій ниві була саме щира любов до тварин. Він працював невпинно, у будь-яку хвилину був готовий їхати, рятувати, визволяти, лікувати, годувати.
Співпраця Липського із нашим зоопарком була постійною. Разом із Анатолієм Торганом та Яною Тітаренко, Георгій часто привозив до зоопарку диких тварин, які потерпали від різних бід, птахів та звірів, яких вилучали у вуличних «фотографів» тощо.
Переважну більшість цих справ Георгій робив тихо, без жодного піару, орієнтуючись тільки на допомогу тваринам і ні на що більше.
Але Георгія Липського і його «Закон Природи» знає вся Одеса.
Ми з Георгієм багато співпрацювали, багато спілкувались. Я швидко побачив у ньому важливу рису, якої дуже не вистачає багатьом нашим зоозахисникам- велика повага до людей. Це дуже значуща риса, вона багато про що говорить.
Я бачив своїми очима такі прояви справжньої людяності, на які здатні далеко не всі.
Я мав коротку розмову з Георгієм у перші дні повномасштабки. Він дуже поспішав, в руках у нього була помпова рушниця. Георгій з Анатолієм Торганом стали на захист України у перший день.
Востаннє я зустрівся з Георгієм Липським у липні двадцять другого. Він тоді лікувався після поранення, привіз до зоопарку зерно для тварин.
А в серпні Георгій загинув у бою під Херсоном. Анатолія було важко поранено.
В Одесі тепер є вулиця Георгія Липського. В Одеському зоопарку встановлено його меморіальну табличку.
Георгій Липський. Його життя, його мужність, його добре велике серце, його патріотизм і любов до життя, до тварин, до людей — це приклад для усіх нас.
